Не встиг Ленґдон відповісти, а Сато вже спрямувала залишки свого гніву на Кетрін.
— А ви, міс Соломон! Ви ж знали, де живе цей маніяк! Чому не сказали мені? Натомість послали приватного охоронця перевірити помешкання цього чоловіка. Невже ви не розумієте, що знищили будь-який шанс спіймати його там? Я рада, що ваш брат у безпеці, але дозвольте мені пояснити вам, що сьогодні ми зіштовхнулися з кризою, наслідки якої сягають далеко за межі проблем вашої родини. Вони дадуться взнаки в усьому світі. Чоловік, що захопив вашого брата, володіє величезною силою, і ми мусимо спіймати його негайно.
Коли вона закінчила свою тираду, з темряви виринула тендітна висока постать Ворена Беламі. Він здавався якимось скуйовдженим, побитим і шокованим... неначе щойно побував у пеклі.
— Ворене! — підскочив Ленґдон. — 3 вами все гаразд?
— Ні, — відповів Беламі. — Не гаразд.
— Ви чули? Пітер уже в безпеці.
Беламі кивнув з таким безнадійним та приголомшеним виглядом, наче сталося щось непоправне.
— Так, я чув розмову. Я радий.
— Ворене, що, в біса, відбувається?
У розмову втрутилася Сато.
— Поговорите за хвилину, шановні. А зараз містер Беламі вийде на зв'язок з цим психом і поспілкується з ним. Так, як він робив увесь вечір.
Ленґдонові здалося, що під ногами гойднулася земля.
— Беламі не контактував із цим психом ввечері! Той навіть не знає про участь Беламі у цій справі!
Сато повернулася до Беламі й здивовано звела брови.
Беламі зітхнув:
— Роберте, мені шкода, але я не був з вами до кінця чесним сьогодні.
Ленґдонові аж відібрало мову, і він приголомшено витріщився на нього.
— Мені здавалося, що я чиню правильно... — сказав Беламі, і на його обличчі з'явився переляканий вираз.
— Що ж, — мовила Сато. — Зараз ви маєте можливість і справді вчинити правильно, і молімося Богу, щоб це спрацювало. — Неначе підкреслюючи зловісний тон Сато, годинник на каміні вже відбивав дванадцяту. Сато кинула Беламі пакет з його речами. — Ось ваші манатки. Вашим мобільним можна робити фото?
— Так, пані.
— Добре. Підніміть горішній камінь.
Малах щойно отримав повідомлення від свого інформатора — Ворена Беламі, масона, якого він послав увечері до Капітолію на допомогу Робертові Ленґдону. Беламі, як і професор, хотів повернути Пітера Соломона живим і запевнив Малаха, що допоможе професору роздобути і дешифрувати піраміду. Всю ніч Малах отримував електронною поштою повідомлення про перебіг подій; ці повідомлення автоматично переадресовувалися на його мобільний телефон.
«Цікаво, що буде цього разу», — подумав Малах, відкриваючи повідомлення.
Від: Ворена Беламі
змушений розлучитися з ленґдоном, але нарешті
маю потрібну вам інформацію.
доказ додається, телефонуйте стосовно частини,
якої бракує. вб
— один додаток (jpeg) —
«Зателефонувати стосовно частини, якої бракує?» — здивувався Малах, розкриваючи додаток.
Додаток виявився фотографією.
Коли Малах побачив її, то аж охнув і відчув, як його серце збуджено закалатало. То був знімок великим планом маленької золотої пірамідки. «Це ж легендарний горішній камінь!» На грані піраміди виднівся красиво вирізьблений напис із багатообіцяльним посланням: «Ця таємниця криється в Цьому Порядку».
А під написом Малах побачив дещо приголомшливе. Горішній камінь неначе світився. Не вірячи своїм очам, він дивився на світний текст, поки збагнув, що легенда виявилася правдою: «Масонська піраміда трансформує себе, щоби відкрити свій секрет гідним».
Як відбулося це магічне перетворення — Малах не знав і не хотів знати. Йому було байдуже. Світний текст чітко вказував на конкретне місце в окрузі Колумбія, точнісінько так, як і йшлося в пророцтві. Майдан Франкліна. На жаль, фото горішнього каменя містило також вказівний палець Ворена Беламі, який навмисне затуляв критично важливу частину інформації на золотій пірамідці.
Ця
таємниця
криється в Цьому Порядку
Майдан Франкліна, ---
«Зателефонувати стосовно частини, якої бракує». Тепер Малах збагнув, що мав на увазі Беламі.
Увесь вечір Архітектор Капітолію співпрацював із ним, але тепер вирішив зіграти в дуже небезпечну гру.