— Досить, — мовила Сато. — Ленґдон їде з нами.
РОЗДІЛ 116
Енергія зростала.
Малах котив Пітера Соломона до олтаря, відчуваючи, як вона пульсує в ньому і розтікається тілом. «З цієї будівлі я вийду незрівнянно могутнішим, аніж зайшов». Все, що лишилося, — це знайти остаточний інгредієнт.
«Verbum significatium, — шепотів він сам собі. — Verbum omnificum».
Зупинивши візок із Пітером біля олтаря, Малах зайшов до нього спереду і розстебнув важку сумку, що лежала на колінах полоненого. Засунувши руку всередину, він витяг важку кам'яну піраміду і підняв її до місячного сяйва перед очима Пітера, показуючи йому сітку символів, викарбуваних на основі.
— Всі ці довгі роки, — глузливо мовив він, — ви, масони, навіть не здогадувалися, яким чином піраміда приховувала свої таємниці. — Малах обережно поставив піраміду на кут олтаря і повернувся до сумки. — А цей талісман, — продовжив він, витягуючи горішній камінь, — і справді творить порядок із хаосу, саме так, як і обіцялося. — Поставивши металевий вершечок на кам'яну піраміду, він одступив убік, щоби Пітер міг добре бачити. — Поглянь-но, твій символон нарешті зібрано докупи.
Обличчя Пітера перекривилося, і він спробував щось сказати.
— От і добре. Бачу, ти щось хочеш мені сказати. — Малах грубо висмикнув кляп із рота полоненого.
Пітер Соломон закашлявся, кілька секунд хапав ротом повітря і лише потім зміг заговорити.
— Кетрін...
— Час Кетрін збігає. Якщо хочеш врятувати її, пропоную тобі робити так, як я скажу. — Малах підозрював, що вона, напевне, вже померла, а якщо ні, то ось-ось помре. Втім, яка різниця. Їй довелося прожити достатньо довго, щоб подумки попрощатися зі своїм братом.
— Благаю, — мовив Пітер хрипким уривчастим голосом. — Пошліть до неї «швидку допомогу»...
— Саме це я і зроблю. Але спочатку ти скажеш мені, як вийти на потаємні сходи.
На обличчі Пітера з'явився вираз непідробного здивування.
— Що?!
— Сходи. У масонській легенді йдеться про сходи, що ведуть на кілька сотень футів під землю до потаємного місця, де заховане Втрачене Слово.
Здивування на обличчі Пітера змінилося панікою.
— Ти ж знаєш цю легенду, — насмішкувато мовив Малах. — Про потаємні сходи, сховані за величезним каменем. — І він показав на головний олтар — масивний гранітний блок із позолоченим написом івритом: І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. — Вочевидь, оце — те саме місце. Вихід до сходів мусить критися на якомусь із поверхів під нами.
— У цьому будинку немає потаємних сходів! — заволав Пітер.
Малах терпляче посміхнувся і махнув рукою догори.
— Ця будівля має форму піраміди. — І він показав на чотиригранну склепінчасту стелю, що звужувалася догори і закінчувалася квадратним горішнім вікном у центрі.
— Так, Храмовий дім являє собою піраміду, але яке...
— Пітере, в моєму розпорядженні вся ніч. — Малах поправив білу шовкову мантію на своєму бездоганному тілі. — Однак Кетрін має набагато менше часу. Якщо ти хочеш, щоб вона жила, то скажеш мені зараз, як вийти на сходи.
— Я вже сказав вам, — заявив Пітер, — що в цій споруді немає ніяких потаємних сходів!
— Та невже? — І Малах неквапливо дістав аркуш паперу, на якому він переінакшував сітку символів з основи піраміди. — Це завершальне послання від масонської піраміди. Твій друг Роберт Ленґдон допоміг мені його розшифрувати.
Малах підняв аркуш і підніс його до очей Пітера. Коли Верховний магістр побачив його, то у нього аж подих перехопило. Шістдесят чотири символи не лише помінялися місцями і утворили групи з чітким значенням... Навіть більше — з хаосу матеріалізувалося зображення.
Зображення сходів під пірамідою.
Пітер Соломон приголомшено розглядав сітку символів, не вірячи своїм очам. Масонська піраміда поколіннями приховувала свою таємницю. Раптом ця таємниця ось-ось мала розкритися, і груди Пітера пронизало холодне лиховісне передчуття.
«Це завершальний код піраміди».
З першого погляду істинне значення цих символів так і залишилося для Пітера таємницею, зате він одразу ж збагнув, чому цей татуйований чоловік вірив у те, що вірив.
«Він гадає, що під пірамідою Гередом є потаємні сходи. Він хибно розуміє ці символи».
— Де вони?! — гримнув татуйований. — Скажи, де знайти сходи, і я врятую Кетрін.