Гаррі Поттер і напівкровний принц

- Не називай її так, Джіні, - розсердилася місіс Візлі, а Гаррі з Герміоною розреготалися. - Ну, мені вже треба йти… їж, Гаррі, яєчню, поки тепла.

Вона вийшла. Ронове очманіння не миналося; він сіпав головою, наче пес, що намагається струсити воду з вух.

- Хіба до неї не можна звикнути, живучи в одному домі?- спитав Гаррі.

- Воно-то так, - погодився Рон, - але коли наштовхуєшся на неї несподівано, як оце зараз…

- Жалюгідно, - люто чмихнула Герміона й відійшла від Рона аж до стіни, а там розвернулася, склала на грудях руки і втупилася в нього.

- Невже ти хочеш, щоб вона тут тинялася завжди? - недовірливо спитала Джіні в Рона. Коли той тільки знизав плечима, сестра додала:

- А я впевнена, що мама покладе цьому край.

- Як же вона зуміє? - поцікавився Гаррі.

- Вона цілий час намагається запросити в гості Тонкс. Має, мабуть, надію, що Білл накине на неї оком. Я теж на це сподіваюся. Краще б у нашій родині була вона.

- Так їй і вдасться, - саркастично зауважив Рон. - Послухайте, та жоден нормальний чувак не вибере Тонкс, якщо поруч буде Флер. Тобто Тонкс класна, коли не робить ідіотських фокусів з волоссям і носом, але…

- Вона в сто разів приємніша за Флегму, - заперечила Джіні.

- І значно розумніша, бо вона аврор! - додала з кутка Герміона.

- Флер теж не дурна, не забувайте, що вона брала участь у Тричаклунському турнірі, - сказав Гаррі.

- Хоч ти не починай! - огризнулася Герміона.

- Мабуть, тобі подобається як вона каже "'Аггі"? -

зневажливо кинула Джіні.

- Ні, - заперечив Гаррі, вже не радий, що втрутився, - я тільки казав, що Флегма… тобто Флер…

- Я воліла б мати в родині Тонкс, - повторила Джіні. - Вона хоч весела.

- Щось вона останнім часом не дуже веселить, - заперечив Рон. - Я її бачив кілька разів і вона більше нагадувала Плаксиву Мірту.

- Це несправедливо, - обурилася Герміона. - Вона й досі не відійшла від того, що сталося… усе ж… він її двоюрідний брат!

У Гаррі стислося серце. От і до Сіріуса добралися. Він схопив виделку й почав закидати в рота яєчню, щоб у розмову не втягли і його.

- Тонкс і Сіріус майже не знали одне одного! - вигукнув Рон. - Сіріус просидів в Азкабані пів її життя, а до того їхні родини навіть не зустрічалися…

- Не в тому річ, - заперечила Герміона. - Вона вважає, що винна в його смерті!

- Чого це?-не зміг стриматися Гаррі.

- Бо це вона билася з Белатрисою Лестранж. Мабуть, відчуває, що якби тоді її перемогла, то Белатриса не змогла б убити Сіріуса.

- Це дурість, - сказав Рон.

- Це почуття вини з боку того, хто вижив, - сказала Герміона. - Я знаю, що Люпин намагався її заспокоїти, але вона й досі в депресії. їй навіть її метаморфомагія не вдається!

- Що?…

- Не може змінювати собі зовнішність, як звикла, - пояснила Герміона. - Мабуть, на її дар вплинув шок.

- Я й не знав, що таке могло статися,-здивувався Гаррі.

- Я теж, - зізналася Герміона, - але, мабуть, якщо перебувати в стані сильної депресії…

Знову відчинилися двері і з'явилася голова місіс Візлі.

- Джіні,- прошепотіла вона, - іди вниз, допоможи приготувати обідні.

- Я ж розмовляю з людьми! - обурилася Джіні. -Хутко!-додала місіс Візлі й пішла.

- Вона мене кличе тільки тому, що не хоче залишатися з Флегмою! - сердито буркнула Джіні. Тріпнула довгим рудим волоссям, дуже вдало перекривляючи Флер, і пішла штучною ходою, піднявши руки над собою, наче балерина.

- Вам усім теж раджу швиденько йти вниз - додала вона, виходячи з кімнати.

Гаррі скористався тимчасовою мовчанкою, щоб доїсти сніданок. Герміона роздивлялася Фредові з Джорджем коробки, час від часу нишком поглядаючи на Гаррі. Рон, частуючись Гарріною грінкою, й далі замріяно дивився на двері.

- А це що таке? - запитала Герміона, тримаючи щось схоже на маленький телескоп.

- Не знаю, - відповів Рон, - але якщо Фред і Джордж залишили його тут, то він, мабуть, ще не готовий для крамнички жартів, тому будь обережна.

- Твоя мама казала, що крамничка процвітає, - згадав Гаррі.-Казала, що у Фреда з Джорджем виявився справжній діловий нюх.

- Це ще м'яко сказано, - мовив Рон - Вони гребуть ґалеони лопатами! Не дочекаюся, щоб глянути на цю крамничку. Ми ще не були на алеї Діаґон, бо мама каже, що для додаткової безпеки з нами має піти тато, який зараз страшенно зайнятий на роботі, але там має бути класно.

- А як там Персі? - поцікавився Гаррі (третій за віком Ронів брат був у родині білою вороною).- Чи він уже розмовляє з твоїми батьками?