Гаррі Поттер і напівкровний принц

- Не встигла загальмувати, пані професорко, вибачте.

Сміючись, Гаррі вивільнився з обіймів і пригорнув Джіні, втім, лише на мить. Уникаючи її погляду, поплескав усміхненого Рона по спині, і вся ґрифіндорська команда, забувши про ворожнечу, злетіла над полем, тримаючись за руки й махаючи уболівальникам.

Атмосфера в роздягальні була тріумфальна.

- Шеймус переказав, що святкуємо у вітальні нагорі! - захоплено репетував Дін. -Ходімо, Джіні, Демелзо!

Рон і Гаррі затрималися в роздягальні найдовше. Вони вже збиралися виходити, коли туди зайшла Герміона. Вона м'яла свій ґрифіндорський шарф і мала засмучений, але рішучий вигляд.

- Гаррі, я хочу з тобою поговорити. - Вона тяжко зітхнула. - Не треба було так робити. Ти ж чув Слизорога, це заборонено.

- І що ти тепер зробиш? Донесеш на нас?-поцікавився Рон.

- Про що це ви говорите? - запитав Гаррі й відвернувся, щоб повісити форму і водночас приховати від них усмішку.

- Ти добре знаєш, про що ми говоримо! - пронизливо вигукнула Герміона. - Ти під час сніданку долив у Ронів сік відвар успіху! Фелікс-феліціс!

- Нічого я не доливав, - заперечив Гаррі.

- Ти, Гаррі, долив, от чому все так пішло гарно; у слизеринців не вистачало гравця, а Ронові неможливо було забити!

- Та не доливав я нічого! - повторив Гаррі, всміхаючись від вуха до вуха. Він поліз у внутрішню кишеню куртки і вийняв крихітну пляшечку, що її помітила зранку в його руці Герміона. Пляшечка була заповнена золотистим відваром, а корок надійно запечатаний воском. - Я хотів, щоб Рону здалося, ніби я долив його, тому я й прикинувся, що доливаю фелікс-феліціс, коли побачив, що ти дивишся. - Він глянув на Рона. - Тобі неможливо було забити, бо ти відчув, що тобі щастить. Це все тільки твоя заслуга.

Він заховав відвар у кишеню.

- То в гарбузовім соці нічого не було? - вражено перепитав Рон. - Але ж погода була чудова… і Вейзі не зміг грати… я чесно не пив відвар успіху?

Гаррі заперечливо похитав головою. Рон довго на нього дивився, а тоді раптом накинувся на Герміону, перекривлюючи її слова:

- "Ти під час сніданку долив у Ронів сік фелікс-феліціс, ось чому йому неможливо було забити!" Герміоно, я й без чужої допомоги можу захистити ворота!

- Я ж не казала, що не можеш… Роне, до речі, ти й сам думав, що випив фелікс-феліціс!

Але Рон уже пройшов повз неї з мітлою на плечі і зник за дверима.

- Е-е. - порушив Гаррі несподівану тишу; він не думав, що його план призведе до таких прикрих наслідків, - може… може, підемо й відсвяткуємо перемогу?

- Сам іди! - огризнулася Герміона, ледве стримуючи сльози. - 3 мене вже досить того Рона, не розумію, що я ще мала зробити…

І вона теж вибігла з роздягальні.

Гаррі поволі йшов до замку повз уболівальників, які голосно його вітали, і відчував сильне розчарування; він був переконаний, що коли Рон переможе в цьому матчі, то вони з Герміоною негайно помиряться. Він не знав, як пояснити Герміоні, що вона образила Рона вже тим, що цілувалася з Віктором Крумом, навіть якщо відтоді минула ціла вічність.

Гаррі не побачив Герміони на ґрифіндорській святковій вечірці, що була вже в повному розпалі, коли він прибув. Його поява викликала нову хвилю вигуків та оплесків, і незабаром його оточили вболівальники, вітаючи з перемогою. Минуло чимало часу, поки він зумів відкараскатися від братів Кріві, які хотіли почути детальний аналіз матчу, та від величенької групи дівчат, що оточили його, пускаючи бісики й регочучи з кожнісінького його найнуднішого зауваження. Нарешті він вирвався від Ромільди Вейн, яка відверто натякала на своє бажання піти з ним до Слизорога святкувати Різдво. Проштовхуючись до столика з напоями, він зіткнувся з Джіні. на плечі в якої сидів карликовий пух Арнольд, а біля ніг з надією нявкав Криволапик.

- Шукаєш Рона? - зневажливо посміхнулася вона. - Он він, нещасний лицемір.

Гаррі зиркнув у той куток, куди вона вказала. Там, на очах у всіх, Рон так щільно тулився до Лаванди Браун, що неможливо було розібрати, де чиї руки.

- Таке враження, що він хоче відгризти їй носа, скажи?- холоднокровно додала Джіні. -Але йому ще треба вчитися і вчитися. Гаррі, була класна гра.

Вона поплескала його по руці; Гаррі відчув дивну порожнечу в грудях, але Джіні вже пішла частуватися масло-пивом. Криволапик подріботів за нею, не зводячи жовтих очей з Арнольда.

Гаррі відвернувся від Рона, що, мабуть, і не думав найближчим часом вивільнятися з обіймів, і встиг ще побачити, як затулився отвір за портретом. Йому навіть здалося, що він помітив, як там майнула й зникла буйна грива темно-русявого волосся, і це його насторожило.