Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії

— Ну, Драко? — запитав пожадливо Луціус Мелфой. — Це він? Гаррі Поттер?

— Я не… я точно не скажу, — вагався Драко. Він тримався віддалеки від Ґрейбека і, здається, боявся дивитись на Гаррі так само, як Гаррі на нього.

— Та придивися уважніше! Підійди ближче!

Гкррі ще не чув, щоб Луціус Мелфой так хвилювався.

— Драко, якщо саме ми передамо Поттера Темному Лор дові, то нам усе буде проба…

— Думаю, ви ще не забули, містере Мелфой, хто саме його вловив? —погрозливо гаркнув Ґрейбек.

— Авжеж ні, авжеж ні! —нетерпляче відмахнувся Луціус. Він сам підійшов до Гароі. і став так близько, то нят'т з—під набряклих повік Гаррі бачив кожнісіньку рисочку його зазвичай апатичного блідого обличчя. Лице Гаррі нагадувало якусь розбухлу маску, і він почувався так, наче визирав з клітки.

— Що ви з ним зробили? — запитав у Ґрейбека Луціус. — Чого він у такому стані?

— Та то не ми.

— Схоже на жалюче закляття, — визначив Луціус. Його сірі очі придивилися до чола Гаррі.

— Тут щось є, — прошепотів він, — може, й шрам, але дуже розтягнутий… Драко, підійди й придивися уважно! Що скажеш?

Гаррі побачив обличчя Драко поруч з батьковим. Вони були надзвичайно схожі, тільки, на відміну від схвильованого батька, Драко дивився на все неохоче, навіть з острахом.

— Не знаю, — відповів він і пішов до каміна, де стояла, спостерігаючи, його мати.

— Нам треба знати напевне, Луціусе, — сказала Нарциса чоловікові своїм холодним чистим голосом. — Пересвідчитися на сто відсотків, що це Поттер, перш ніж викликати Темного Лорда… Вони кажуть, що це його, — уважно придивилась вона до тернової чарівної палички, — але щось вона мені не схожа на ту, про яку розповідав Олівандер… Якщо ми помилимося, якщо даремно викличемо Темного Лорда… пам'ятаєш, що він зробив з Роулом і Дологовим?

— А як бути з бруднокровкою? —прогарчав Ґрейбек. Гаррі ледь не впав, коли хапуни знову змусили їх розвернутися, щоб світло падало на Герміону.

— Стривайте, — різко озвалася Нарциса. — Так… так, вона була з Поттером у мадам Малкін! Я бачила її фото у "Віщуні"! Подивися, Драко, чи це не Ґрейнджер?

— Я… може… так.

— А це той малий Візлі! — вигукнув Луціус, обходячи зв'язаних бранців, щоб стати перед Роном. — Це вони, Поттерові друзі… Драко, глянь на нього, чи це не син Артура Візлі. Як там його звуть?…

— Ага, —знову буркнув Драко, стоячи спиною до полонених. — Можливо.

За спиною в Гаррі відчинилися двері. Заговорила жінка, і від звуку її голосу Гаррі стало ще страшніше.

— Що таке? Що сталося, Циссі?

Белатриса Лестранж поволі обійшла полонених і зупинилася справа від Гаррі, дивлячись на Герміону з—під важких повік.

— І справді, — неголосно промовила вона, — це та дівчина— бруднокровка? Це Ґрейнджер?

— Так—так, це Ґрейнджер! —вигукнув Луціус. —А біля неї, ми думаємо, Поттер! Поттер зі своїми друзями, яких ми нарешті впіймали!

— Поттер? — охнула Белатриса й відступила на крок, щоб краще його роздивитися. —Ти певний? Тоді негайно треба повідомити Темного Лорда!

Вона засукала лівий рукав. Гаррі побачив у неї на руці Чорну мітку й зрозумів, що зараз вона її торкнеться, викликаючи свого любого хазяїна…

— Я вже сам збирався його викликати! — вигукнув Луціус і схопив Белатрису за руку, не даючи їй торкнутися мітки. — Я сам його викличу, Бело. Поттера привели в мій дім, тому саме я вповноважений…

— Ти вповноважений! —глузливо перекривила Белатриса, вириваючи руку з його лещат. — Ти втратив усі повноваження, Луціусе, коли загубив свою чарівну паличку! Та як ти смієш! Забери свої лапи!

— Ти до цього не причетна, це ж не ти впіймала хлопця…

— Я прошу вибачити, містере Мелфой, — втрутився Ґрейбек, — але це ми впіймали Поттера і ми претендуємо на гроші…

— Гроші! — засміялася Белатриса, що виривалася від сестриного чоловіка, а вільною рукою намацувала в кишені чарівну паличку. — Забирай свої гроші, смердючий стерв'ятник, навіщо мені ті гроші? Мені б тільки удостоїтися його…

Вона раптом перестала пручатися, її темні очі втупилися в щось таке, чого не бачив Гаррі. Радіючи її капітуляції, Луціус відштовхнув її руку й закотив рукав собі…

— СТІЙ! — верескнула Белатриса. — Не торкайся, нам усім кінець, якщо Темний Лорд повернеться зараз!

Луціус заціпенів, тримаючи вказівний палець біля самісінької мітки. Белатриса вийшла з вузького поля зору Гаррі.

— Що це таке? — почув він її голос.