Гаррі Поттер і Таємна кімната

— Знаю, — погодився Гаррі, лежачи на ліжку й розглядаючи завісу над головою. — Я теж нічого не збагну.

Розділ восьмий

СМЕРТЕНИНИ

Почався жовтень, насичуючи замок і навколишні луки вологістю й прохолодою. Мадам Помфрі, завідувачка шкільної лікарні, насилу давала раду епідемії застуд, яка охопила як учителів, так і учнів, її перцева настійка діяла відразу, але тому, хто її пив, ще кілька годин опісля курилося з вух.

Персі мало не силою змусив зовсім змарнілу Джіні Візлі випити трохи настійки. З–під її рудих кіс заструменів дим, і здавалося, ніби в неї на голові палає вогонь.

Величезні, мов кулі, дощові краплини з ранку до ночі розстрілювали замкові вікна; озеро мало не вийшло з берегів, квіткові клумби перетворилися в баюри з багнюкою, а Геґрідові гарбузи стали завбільшки як чималенький курінь. Але попри це все Олівер Вуд і далі завзято провадив регулярні тренування, і саме тому одного дощового суботнього надвечір’я, за кілька днів до Гелловіну, Гаррі повертався до ґрифіндорської вежі змоклий до нитки і забрьоханий грязюкою.

Навіть якщо забути про дощ і вітер, це тренування аж ніяк його не втішило. Фред і Джордж, які шпигували за слизеринською командою, пересвідчилися на власні очі у швидкості нових «Німбусів–2001». Вони розповідали, що під час тренувань слизеринців можна розрізнити хіба сім зеленкуватих плям, які гасають у повітрі, наче реактивні літаки.

Чалапаючи спорожнілим коридором, Гаррі натрапив на когось, хто був стурбований не менше за нього. Майже–Безголовий Нік, привид вежі Ґрифіндор, понуро визирав з вікна, ледь чутно бурмочучи:

— …Не відповідаю їхнім вимогам! Півдюйма, якщо це…

— Привіт, Нік! — сказав йому Гаррі.

— Привіт, привіт! — здригнувся, озираючись, Майже–Безголовий Нік. Він мав на своєму довгому кучерявому волоссі хвацького, оздобленого пір’їнами капелюха і був одягнений у каптан із круглим стоячим коміром, який приховував те, що його голова була майже відрізана. Нік був прозорий, наче дим, і Гаррі міг бачити крізь нього темне небо і рясну зливу за вікном.

— Юний Поттере, ти, здається, засмучений, — сказав Нік, складаючи прозорого листа й запихаючи його до внутрішньої кишені.

— Ти теж, — озвався Гаррі.

— Ет! — елегантно махнув рукою Майже–Безголовий Нік, — Пусте! Я не дуже й хотів брати в цьому участь, просто подав заяву, але, бачте, «не відповідаю вимогам»!

Попри безжурний тон, на його обличчі проступила гіркота.

— Але ж хіба не очевидно, — прорвало його раптом, і він знову витягнув з кишені листа, — що особа, якій завдали сорок п’ять ударів по шиї тупою сокирою, має повне право вступити у Товариство мисливців без голови?

— Ну… так, — відповів Гаррі, від якого, вочевидь, сподівалися згоди.

— Тобто, ніхто дужче за мене не бажав би, щоб усе сталося швидко і гладко, щоб мою голову відтяли так як слід — я б тоді уникнув би зайвого болю і глузувань. Але ж… — Майже–Безголовий Нік рвучко розгорнув листа й почав сердито читати: «Ми приймаємо тільки тих мисливців, чиї голови від’єдналися від тіла. Просимо взяти до уваги, що в іншому разі члени Товариства не зможуть брати участі в таких мисливських іграх, як жонглювання головами на конях або головобол. Ось чому, на превеликий жаль, повідомляємо, що ви не відповідаєте нашим вимогам. З найкращими побажаннями, сер Патрик Делані–Подмор».

Майже–Безголовий Нік розгнівано заховав листа.

— Гаррі, мою голову підтримує лише півдюйма шкіри і сухожилків! Більшість людей вважали б, що її відтято як слід, але ж ні, цього не досить для сера Справді–Дорізаного–Подмора!

Майже–Безголовий Нік кілька разів глибоко зітхнув, а тоді запитав значно спокійнішим голосом:

— Ну, а що тебе непокоїть? Може, я допоможу?

— Та ні, — відповів Гаррі. — Хіба що ти знаєш, де можна роздобути сім безкоштовних «Німбусів–2001» для гри зі Сли…

Решту його слів заглушило пронизливе нявчання десь у нього в ногах. Він глянув униз і зустрівся очима з парою жовтих очиць, які світилися, мов ліхтарі. То була Місіс Норіс, кістлява сіра кицька, яку сторож Арґус Філч використовував як свого помічника у безкінечній війні зі школярами.

— Краще тікай звідси, Гаррі, — швидко порадив Нік. — Філч у кепському настрої. У нього грип, а окрім того, якісь третьокласники випадково розмазали по стелі п’ятого підвалу жаб’ячі мізки; він там цілий ранок чистив, і коли побачить, як ти скрізь розносиш грязюку…