Втрачений символ

Однак, хоч яким би неймовірним це не здавалося, він відчув себе таким спустошеним, як і в тій турецькій в'язниці.

«Чого ж мені бракує?»

Відповідь він дістав кілька місяців по тому. Одного разу вночі Андрос сидів на самоті у своїй віллі, знічев'я перемикаючи телеканали, як раптом надибав програму про таємниці франкмасонів. Режисура шоу була поганою, запитань було більше, ніж відповідей, однак його заінтригували численні змовницькі теорії, що оточували це братство. Ведучий розповідав легенду за легендою.

Франкмасони та Новий світовий порядок...

Велика масонська печатка Сполучених Штатів...

Масонська ложа П-2^[15]...

Масонська піраміда...

Ошелешений, Андрос прикипів очима до екрана. Ведучий розповідав історію про загадкову кам'яну піраміду з вигравіруваними символами, що обіцяли вказати шлях до втраченої мудрості та незбагненно могутньої сили. Ця історія, начебто неймовірна, викресала в його пам'яті далекий спогад з темного минулого. Андрос пригадав, що Захарій Соломон чув від свого батька про якусь загадкову піраміду.

«Невже це вона?» Андрос почав напружено пригадувати подробиці.

Коли програма скінчилася, він вийшов на балкон, щоб провітрити мозок. І пригадав навіть більше. Коли спогади спливли в його пам'яті, у нього з'явилося таке відчуття, що, зрештою, у цій легенді має бути якесь раціональне зерно. А якщо так, то Захарій Соломон — хоча й давно померлий — зробив йому ще одну цінну послугу.

«А що мені втрачати?»

Через три тижні, ретельно все спланувавши, Андрос стояв на морозі поруч із зимовим садом маєтку Соломонів на Потомаці. Крізь скло він бачив, що Пітер Соломон про щось теревенить зі своєю сестрою Кетрін і сміється.

«Здається, вони досить легко забули про Захарія», — подумав він.

Перед тим як вдягнути на обличчя маску, Андрос нюхнув кокаїну — вперше за багато років. І відчув знайомий приплив безстрашшя. Він витягнув пістолет, старим ключем відімкнув двері й увійшов до оранжереї.

«Привіт, Соломони».

На жаль, той вечір склався не так, як запланував Андрос. Замість піраміди, за якою прийшов, він отримав заряд пташиного дробу, і йому довелося втікати засніженою галявиною до густого лісу. На його превеликий подив, Пітер Соломон кинувся навздогін, а в його руці поблискував пістолет. Андрос рвонув у зарості і збіг донизу стежиною по краю глибокого яру. Знизу крізь хрустке зимове повітря долинав шум далекого водоспаду. Проминувши невеличкий дубовий гайок, він звернув ліворуч. Та через секунду різко зупинився і, пропливши підошвами по зледенілій стежині, чудом уникнув смерті.

«Господи всемогутній!»

За якісь кілька футів попереду стежина обривалася вниз просто у замерзлу річку. На великому валуні біля стежини невміла дитяча рука нашкрябала напис:

Місток Зака

А з протилежного боку яру стежка йшла далі. «А де ж місток?» Кокаїн припинив свою дію. «Я потрапив у пастку!» Охоплений панікою, Андрос обернувся, щоб побігти стежиною назад, але перед ним виріс Пітер Соломон — захеканий і з пістолетом в руці.

Андрос поглянув на пістолет і зробив крок назад. Від краю урвища до замерзлої річки було не менше від п'ятдесяти футів. Довкола, проймаючи Андроса до кісток, клубочився туман, що підіймався з водоспаду, що був трохи вище за течією.

— Заків місток давним-давно зогнив, — засапано мовив Пітер. — Лише мій син заходив так далеко — аж сюди. — Він твердо і непорушно тримав пістолет. — Навіщо ти убив мого сина?

— Він був нікчемою, — відказав Андрос. — Наркоманом. Тож я зробив йому послугу. Перервав його нікудишнє життя.

Соломон наблизився і націлив пістолет Андросові в груди.

— А тепер я тобі зроблю ту саму послугу. — Андрос не чекав почути в його голосі скільки ненависті. — Ти забив мого сина до смерті. Як може людська істота таке вчинити?

— Люди здатні на немислиме, якщо їх приперти до стінки.

— Ти вбив мого сина!

— Ні! — емоційно вигукнув Андрос. — Це ти вбив свого сина. Який же батько залишає свого сина у в'язниці, коли йому трапляється можливість витягнути його звідти! Це ти вбив свого сина, не я.

— Ти нічого не знаєш! — заволав Соломон голосом, сповненим болю.

«Помиляєшся, — подумав Андрос. — Я знаю все».

Пітер Соломон підійшов іще ближче, тримаючи пістолет у простягненій руці. Їх розділяло тепер лише п'ять ярдів. Груди в Андроса пеком пекло, він відчував, що стікає кров'ю. Вона струмувала по животу. Він озирнувся на провалля. Ні, це неможливо. І обернувся до Соломона.

---

15 «Пропаганда-2» — масонська ложа в Італії, викрита 1985 року.