Втрачений символ

В управлінні, яке вихвалялося тим, що мало у власності понад п'ятсот оригінальних мистецьких витворів, ця скульптура на ймення Криптос була, безперечно, найзнаменитішою. Криптос, що грецькою означало «прихований», був витвором американського митця Джеймса Сенборна і тут, в ЦРУ, став чимось на кшталт легенди.

Ця робота складалася з масивної S-подібної мідної панелі, поставленої на ребро як звивиста металева стіна. На її широкій поверхні було викарбувано близько двох тисяч літер, зведених у незбагненний код. І наче цієї загадковості було недостатньо, довкола зашифрованої звивистої стіни було ретельно розставлено численні скульптурні елементи — гранітні плити під химерними кутами, котушка компаса, магнітний залізняк і навіть повідомлення азбукою Морзе, у якому йшлося про «світлу пам'ять» та «темні сили». Більшість прихильників вважали, що предмети були ключами для розгадки цієї скульптури.

Криптос — то було мистецтво, але водночас — і загадка.

Намагання розкодувати цю загадку стало ідеєю фікс для шифрувальників як в самому ЦРУ, так і за його межами. Нарешті, кілька років тому, частину коду зламали, і це стало загальнонаціональною новиною номер один. Хоча велика частина коду Криптоса так і лишилася нерозгаданою, розшифровані фрагменти виявилися настільки химерними, що в результаті скульптура стала ще загадковішою. Там ішлося про потаємні підземні схованки, портали, що вели до древніх гробниць, про широту й довготу...

Нола й досі пам'ятала декотрі з розшифрованих фрагментів: Цю інформацію зібрали і передали під землю до невідомого місця... Воно було абсолютно непомітним... як таке могло статися... вони використали магнітне поле землі, щоб...

Нола звертала мало уваги на цю скульптуру, і їй було байдуже, розшифрують її коли-небудь повністю чи ні. Однак зараз їй забажалося знати відповідь.

— А чому ти показуєш мені Криптоса?

Парріш загадково усміхнувся і театральним жестом видобув зі своєї кишені складений аркуш паперу.

— Вуаля! Ось вам той загадковий відредагований документ, яким ви так переймалися. Я роздобув повний текст.

Нола аж підскочила.

— Ти запхав свого носа в засекречений директорський розділ?

— Ні. Саме на це я і натякав раніше. Ось поглянь. — І він подав їй теку.

Нола вхопила її і розкрила. Побачивши вгорі сторінки стандартну шапку ЦРУ, вона здивовано схилила голову.

Цей документ не був секретним. Він навіть не був документом обмеженого користування.

Дискусійна дошка персоналу: «Криптос»

Стиснуті дані накопичувального пристрою:

Тема № 2456282,5

Нола побачила перед собою цілу низку коментарів, стиснутих в одну сторінку для ефективнішого зберігання.

— Твій документ із ключовими словами, — сказав Рік, — це пустопорожня балачка якихось шифрофанатів про Криптоса.

Нола проглянула документ згори донизу і знайшла речення зі знайомим набором ключових слів.

Джиме, у цій скульптурі зашифровано, що його передали до потаємного місця під землею, де цю інформацію і сховали.

— Цей текст взято з внутрішньої директорської мережі, з форуму про Криптоса, — пояснив Рік. — Цей форум тривав роками. Там фактично тисячі коментарів. І я не здивований тим, що в одному з них випадково виявилися всі ключові слова.

Хоча Марк і сказав, що напрямки широти й довготи у зашифрованому тексті показують на місце десь у Вашинґтоні, округ Колумбія, координати, якими він скористався, виявилися хибними на один градус — Криптос фактично вказує сам на себе.

Парріш підійшов до статуї та провів долонею по морю закодованих літер.

— Значну частину цього коду ще належить розшифрувати, і багато людей вважають, що цей текст насправді може стосуватися древніх масонських таємниць.

Тепер Нола пригадала теревені про зв'язок між масонами та Криптосом, але тоді вона воліла не звертати уваги на ідіотські, як їй здавалося, вигадки психів. Зате тепер, придивившись до різноманітних предметів, розташованих на майдані довкола скульптури, вона здогадалася, що бачить перед собою розбитий на частини код — символон, такий самий, як і масонська піраміда.

Дивно все це.

На якусь мить їй навіть здалося, що Криптос — це сучасна масонська піраміда, код, розбитий на численні фрагменти, виготовлені з різних матеріалів, і кожен із них відіграє свою роль.