Здогадний напис на цьому камені міцно застряг у пам'яті Ленґдона... однак ці сім символів, як не крути, сукупно не мали жодного значення.
Квадрат каменярів: символ чесності та «вірності». Літери
Au: наукова абревіатура, що означає хімічний елемент золото.
Сигма: грецька літера S, математичний символ суми всіх частин.
Піраміда: єгипетський символ людини, що прагне до небес.
Дельта: грецька літера D, математичний символ зміни.
Ртуть: позначена своїм найдревнішим алхімічним символом.
Уроборос: символ цілісності та спокутування.
Але Соломон наполягав, що ці сім символів містять якесь «послання». Та навіть якщо це й так, то Ленґдон не мав жодної гадки, як це послання прочитати.
Раптом «ескалада» уповільнила свій хід і різко повернула праворуч, виїхавши на якусь іншу поверхню, схожу на під'їзну дорогу. Ленґдон напружено намагався почути чи відчути хоч якісь ознаки їхнього місцезнаходження. Вони їхали менше від десяти хвилин, і хоч як Ленґдон не намагався вирахувати маршрут, він швидко втратив всякі орієнтири. Йому здалося, що вони знову під'їжджають до Храмового дому.
Джип зупинився, і Ленґдон почув, як опустилося скло.
— Агент Сімкінс, ЦРУ, — заявив водій. — Гадаю, вас попередили про наш приїзд.
— Так, сер, — відповів по-військовому чіткий голос. — Директор Сато нам телефонувала. Одну хвилину — я приберу захисну загорожу.
Прислухаючись, спантеличений Ленґдон здогадався, що вони приїхали на якусь військову базу. Коли автомобіль знову рушив надзвичайно гладенькою поверхнею дороги, він повернув свої зав'язані очі до Соломона.
— Де ми, Пітере? — настійливо спитав він.
— Не знімай пов'язки, — строго відказав той.
Машина проїхала ще трохи і знову зупинилася. Сімкінс заглушив двигун. Почулися голоси. Голоси військових. Хтось спитав у Сімкінса його посвідчення. Агент вийшов і неголосно про щось говорив з військовими.
Раптом дверцята з боку Ленґдона відчинилися, і чиїсь дужі руки допомогли йому вибратися з авто. Професора мало не збив з ніг подув холодного вітру.
До нього підійшов Соломон.
— Роберте, зараз агент Сімкінс відведе тебе всередину.
Ленґдон почув, як у замок вставили металевий ключ, а потім скрипнули, відчиняючись, важкі залізні двері. Схоже, що то була якась старовинна комора. «Куди вони мене ведуть, чорт забирай?»
Руки Сімкінса спрямували Ленґдона до металевих дверей, і він переступив через поріг.
— Вперед і прямо, професоре.
Раптом стало тихо. Як на цвинтарі. І пустинно. Повітря в приміщенні було стерильним та кондиціонованим.
Не знімаючи пов'язки з очей Ленґдона, Сімкінс та Соломон взяли професора під руки і повели лунким, злегка вібруючим коридором. Крізь мокасини Ленґдон відчув, що долівка кам'яна. За ними гучно гримнули залізні двері, і Ленґдон аж здригнувся. Повернувся замок. Професор рясно спітнів під пов'язкою. Йому захотілося негайно її зірвати.
Раптом вони зупинилися.
Сімкінс відпустив руку Ленґдона, і почулися електронні гудки. Несподівано щось загуркотіло, і Ленґдон здогадався, що то автоматично розчинялися захисні ковзні двері.
— Містере Соломон і містере Ленґдон, далі ви підете самі. Я почекаю вас тут, — сказав Сімкінс. — Візьміть мій ліхтарик.
— Дякую, — відповів Соломон. — Ми недовго.
«Ліхтарик?!» Серце Ленґдона шалено закалатало.
Пітер взяв професора під руку і потихеньку повів уперед.
— Йди за мною, Роберте.
Вони повільно переступили через ще один поріг, і захисні двері, загуркотівши, зачинилися за ними.
Раптом Пітер різко зупинився.
— Щось не так?
Ленґдон враз відчув нудоту і запаморочення.
— Гадаю, вже можна зняти пов'язку.
— Ще ні, але ми майже прийшли.
«Майже прийшли куди?» У Ленґдона занило в грудях.
— Я ж казав, що відведу тебе до сходів, що ведуть до Втраченого Слова.
— Пітере, це навіть не смішно!
— А це й не має бути смішним. Це має розкрити тобі очі, Роберте. Має нагадати, що в цьому світі існують таємниці, які тобі ще належить побачити. І перш ніж ступити разом із тобою наступний крок, я хочу, щоб ти дещо для мене зробив. Я хочу, щоб ти повірив... хоч на хвилину повірив у цю легенду. Повірив, що невдовзі зазирнеш у сходовий колодязь, що стрімко опускається на сотні футів униз, до одного з найцінніших втрачених скарбів людства.